Ріпак — цінна технічна культура. Його насіння містить 48–52% олії, яку використовують у лакофарбовій, миловарній, харчовій та інших галузях промисловості. Макуху після термічної обробки використовують як корм для тварин. Крім того, ріпак озимий вирощують на зелений корм.
У середині ХХ століття посівні площі під ріпаком в Україні сягали понад 91 тис. га (1940 р.), однак уже через два десятиліття вони зменшилися майже у 15 разів (1966 р. — 5,7 тис. га). Водночас у XXI столітті спостерігається значне зростання площ під культурою — з 200 тис. га у 2000 році до 1,078 млн га (за даними Держстату) під урожай 2020 року, хоча восени 2019 року було задекларовано посів озимого ріпаку на площі 1,296 млн га.
Середня врожайність культури становила 25,7 ц/га. Найвищі показники були у Волинській (29,1 ц/га) та Хмельницькій (28,9 ц/га) областях.
Попри складнощі вирощування озимого ріпаку, його висівали практично в усіх регіонах України. Хоча площі посівів дещо скоротилися через несприятливі погодні умови під час посівної кампанії, під урожай 2021 року було засіяно близько 900 тис. га. Лідерами за площами посівів залишаються південні області — Одеська, Дніпропетровська та Херсонська.
Стабільний попит, висока ціна та можливість отримання ранніх коштів роблять ріпак однією з найбільш привабливих і рентабельних культур.
Погодні умови та їхній вплив на посіви
Як і раніше, головним лімітуючим фактором залишалася волога. У оптимальні строки сівби в багатьох регіонах орний шар ґрунту був пересушений, а опади були відсутні. Частина господарств проводила сівбу в сухий ґрунт, тоді як інші відкладали її в очікуванні дощів.
Попри несприятливий початок сезону, у другій половині вересня пройшли дощі, що дещо покращило ситуацію, хоча південні регіони й надалі потерпали від посухи. Надалі осінь і перша половина зими характеризувалися відсутністю значних похолодань та достатньою кількістю опадів. Подекуди спостерігалося утворення льодової кірки, однак такі періоди були нетривалими.
За таких умов навіть пізні посіви мали хороші шанси покращити свій стан у зимовий період і успішно перезимувати.
Необхідність своєчасного захисту посівів
За таких погодних умов уже необхідно планувати систему захисту посівів. Можна припустити, що м'яка осінньо-зимова погода сприятиме розвитку хвороб і пошкодженню озимих культур шкідниками.
Зокрема, варто згадати повідомлення про масове пошкодження посівів личинками стеблових прихованохоботників у Кіровоградській та низці інших областей навесні 2020 року.
Деякі види, зокрема капустяний стебловий прихованохоботник, можуть заселяти посіви ріпаку ще восени. У другій половині жовтня самиці відкладають яйця в пазухи молодих листків, де й розвиваються личинки.
Інші види активізуються ранньою весною. У разі неправильного моніторингу та несвоєчасного застосування інсектицидів наприкінці березня личинки вже встигають проникнути в стебла рослин, де стають недосяжними для дії будь-якого інсектициду.
Шкідники ріпаку озимого та їх контроль
В Україні на посівах ріпаку озимого налічується близько 50 видів шкідників. Фітофаги пошкоджують рослини від коріння до стручків упродовж усього періоду вегетації, суттєво знижуючи врожайність і якість насіння. Однак після відновлення вегетації найбільшої шкоди рослинам ріпаку завдають прихованохоботники: хрестоцвітий прихованохоботник (Ceutorhynchus picitarsis Gyll.), великий ріпаковий прихованохоботник (C. napi Gyll.) та капустяний стебловий прихованохоботник (C. quadridens Panz.).
Весняна реактивація імаго прихованохоботників відбувається, як правило, наприкінці березня, з незначними відхиленнями залежно від погодних умов. Пробудження хрестоцвітного прихованохоботника у весняний період відбувається за температури повітря 6,3 °С, а великого ріпакового та капустяного стеблового прихованохоботників — за 7,6 °С.
Початок масового льоту зазвичай припадає на останні дні березня (але згадаймо весну 2020 року!) і триває від 11 до 15 днів. Період відкладання яєць самицями становить від 8 до 12 днів і фактично завжди збігається з фазою бутонізації — початку цвітіння ріпаку озимого.
Загалом слід зазначити, що біологічні особливості різних видів прихованохоботників досить подібні. Відтак тривалість яйцекладки, поява личинок, лялечок та імаго у хрестоцвітного, великого ріпакового і капустяного стеблового прихованохоботників практично збігаються, а різниця між окремими стадіями їхнього розвитку становить лише кілька днів. Екологічні особливості різних видів наведено в таблиці.
Оскільки прихованохоботники є доволі складними об'єктами для моніторингу, для визначення оптимального часу боротьби з ними використовують жовті пастки з густою клейкою рідиною. Їх розміщують на посівах ріпаку після настання позитивних температур, а в міру збільшення висоти рослин пастки піднімають, щоб вони залишалися на одному рівні з посівом.
Оскільки строки виходу із зимівлі залежать від комплексу метеорологічних умов (суми активних температур, часу ВВВ тощо), необхідно щоденно контролювати появу шкідників у пастках. Після досягнення економічного порога шкідливості (10 жуків упродовж трьох днів на одну пастку) слід негайно проводити інсектицидний захист.
Для контролю цих небезпечних шкідників компанія FMC пропонує високоефективний двокомпонентний інсектицид Данадим® Мікс (диметоат — 400 г/л та гамма-цигалотрин — 4 г/л).
Препарат має контактні, системні та фумігаційні властивості, що забезпечують швидке проникнення в тканини та судинну систему рослин. Диметоат — єдина сполука фосфорорганічної групи з яскраво вираженими системними властивостями. Він характеризується акропетальним рухом (до точок росту та нових органів) і трансламінарним перерозподілом у рослині.
Данадим® Мікс контролює широкий спектр гризучих, мінуючих і сисних комах, а також дорослих кліщів. Препарат забезпечує швидку та тривалу дію за низьких температур, близьких до біологічного нуля, що є важливою передумовою для ефективного контролю прихованохоботників і квіткоїда. Рекомендована норма застосування — до 1 л/га.
Друга діюча речовина препарату Данадим® Мікс — гамма-цигалотрин — є найактивнішим піретроїдом останнього покоління, відомим за препаратом Вантекс®. Вона підсилює контактну та кишкову дію диметоату, забезпечуючи ще вищу ефективність контролю шкідників. При цьому норма гамма-цигалотрину на гектар у препараті Данадим® Мікс майже повністю відповідає гектарній нормі препарату Вантекс®.
Увага! Компанія FMC не рекомендує застосовувати Данадим® Мікс у бакових сумішах із сульфонілсечовинами, а також із препаратами на основі міді та сірки.
Хрестоцвіті блішки
Після відновлення вегетації рослини ріпаку також пошкоджуються хрестоцвітими блішками (Phyllotreta spp.). Це дрібні (2–3 мм) стрибучі жуки з одно- або двоколірними надкрилами. Розвиваються в 1–2 поколіннях.
Жуки зимують під рослинними рештками, опалим листям у чагарниках і на узліссях лісів, у верхньому шарі ґрунту на полях та в інших місцях. Пробудження після зимівлі відбувається за середньодобової температури 8–9 °С.
Жуки виїдають на листках виразки діаметром 1,5–2 мм, зменшуючи площу листкової поверхні, що є дуже небезпечним для рослин. Крім цього, пошкодження блішками стають причиною вторинного зараження рослин хворобами: через бризки рясних весняних опадів частинки ґрунту з імовірними збудниками потрапляють на пошкоджені ділянки рослин.
Активність блішок зростає у суху та спекотну погоду, а в прохолодну й дощову — знижується. Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) становить 3–5 жуків на 1 м².
Захист ріпаку від грибних хвороб
Важливе місце в системі захисту ріпаку посідає боротьба з грибними хворобами. До значного недобору врожаю призводить ураження рослин:
- чорною ніжкою (збудники — гриби родів Rhizoctonia, Olpidium, Alternaria та ін.);
- килою (Plasmodiophora brassicae L.);
- сніговою пліснявою (збудники — гриби родів Typhula і Fusarium);
- альтернаріозом (Alternaria spp.);
- фомозом (Phoma lingam Desm.);
- пероноспорозом (Peronospora brassicae Gaeum.);
- борошнистою росою (Erysiphe cruciferarum Oxiz et Junell);
- циліндроспоріозом (Cylindrosporium concentricum Grev.);
- білою (Sclerotinia sclerotiorum de Bary) і сірою (Botrytis cinerea Fr.) гнилями;
- фузаріозним (Fusarium oxysporum Schltdl.) і вертицильозним (Verticillium dahliae Klebahn.) в'яненням;
- бактеріозом коренів (збудники — бактерії Xanthomonas campestris Dowson, Pseudomonas fluorescens Mig.);
- вірусними та мікоплазмовими хворобами.
Зібране з уражених рослин або інфіковане під час зберігання насіння, а також ґрунт і пожнивні рештки є основними джерелами зараження збудниками пліснявіння насіння. Унаслідок цього знижується енергія проростання та схожість насіння, а за сильного ступеня ураження воно взагалі не проростає.
Основними джерелами поширення хвороб є рослинні рештки та уражене насіння. Крім того, окремі хвороби можуть розвиватися на хрестоцвітих бур'янах, звідки поширюються на посіви ріпаку.
Успіх захисту ріпаку від хвороб насамперед залежить від своєчасного проведення фітосанітарних заходів, які неможливі без постійного обліку та спостережень за розвитком хвороб. Необхідним є також диференційований підхід до кожного поля та правильний вибір ефективного фунгіциду.
Інтегрована система захисту ріпаку озимого
Ефективна інтегрована система захисту ріпаку озимого від хвороб повинна поєднувати кілька складових:
- Сівозміна — основний профілактичний захід, який покращує фітосанітарний стан посівів і природним чином регулює динаміку шкідливих організмів.
- Обробіток ґрунту — лущення стерні та оранка сприяють розкладанню пожнивних решток, у яких зберігаються збудники хвороб. Важливим є також дотримання оптимальної глибини посіву, що забезпечує появу дружних сходів.
- Внесення добрив.
- Протруювання насіння ріпаку.
- Посів лише районованих сортів і гібридів.
- Фунгіцидні обробки.
Профілактичне застосування фунгіцидів
Найефективнішим заходом захисту є профілактичне застосування фунгіцидів. Озимий ріпак уражується хворобами впродовж усього періоду вегетації.
Уже восени, у фазі 2–6 листків, можливі прояви борошнистої роси, циліндроспоріозу, пероноспорозу, альтернаріозу та фомозу. Варто зазначити, що саме осінньому ураженню хворобами господарства часто не приділяють належної уваги, помилково вважаючи, що воно не вплине на стан посівів навесні. Існує думка, що головне завдання осінньої обробки — запобігти витягуванню точки росту. Проте саме весняний розвиток фомозу є наслідком осіннього інфікування.
Перші зрілі аскоспори утворюються на рештках озимого ріпаку вже восени, а спороношення триває навесні. Аскоспори поширюються потоками повітря і, на відміну від конідій, здатні долати значні відстані. Для успішного зараження рослин необхідна наявність краплинної вологи протягом не менше ніж 4 годин.
Збудник викликає утворення великих (до 3 см у діаметрі) некротичних плям на листках і стеблах, а також у зоні кореневої шийки (фото 2). На уражених органах ріпаку формуються численні чорні пікніди гриба з конідіями, що сприяють подальшому поширенню хвороби протягом усього вегетаційного періоду.
Фунгіцидний захист ріпаку озимого
Компанія FMC має у своєму портфоліо надійний фунгіцид із ретардантною дією для застосування на ріпаку озимому — Імпакт® Т. Це добре відомий і перевірений часом препарат, що контролює широкий спектр збудників у посівах пшениці озимої, сої та ріпаку.
До складу Імпакт® Т входять флутріафол (75 г/л) та тебуконазол (225 г/л) — діючі речовини, які рухаються акропетально (знизу догори до нових органів рослин). Вони інгібують синтез ергостеролу в клітинах грибів, що призводить до порушення цілісності клітинних мембран і, відповідно, до загибелі міцелію.
Переваги фунгіциду Імпакт® Т при застосуванні на ріпаку озимому
- Дві потужні діючі речовини. Тебуконазол і флутріафол забезпечують надійний захист від основних хвороб ріпаку вже з осені: альтернаріозу, фомозу, циліндроспоріозу та склеротиніозу. Весняне застосування забезпечує ефективний захист до фази цвітіння, коли зазвичай проводять інсектицидні обробки проти квіткоїдів і прихованохоботників, а також фунгіцидні обробки. Крім того, 1 л фунгіциду Імпакт® Т містить 75 г флутріафолу, що становить майже 2/3 від повної робочої норми чистої діючої речовини (125 г/га), забезпечуючи потужну фунгіцидну дію.
- Флутріафол — один із найбільш мобільних триазолів. Завдяки швидкому проникненню в клітини рослинних тканин флутріафол вирізняється високими лікувальними властивостями та вираженим стоп-ефектом. Він стійкий до впливу зовнішніх природних факторів: високих температур, змивання дощем чи росою, туману, сонячної радіації тощо. Саме завдяки флутріафолу Імпакт® Т швидше проникає в рослину та швидше поширюється її тканинами, забезпечуючи швидший фунгіцидний і ретардантний ефекти.
- Тривалий період захисної дії. Навіть за складних погодних умов і високого інфекційного навантаження захисна дія препарату триває 25–30 діб. Крім того, Імпакт® Т стимулює перебіг біохімічних процесів у рослині, сприяє збільшенню вмісту хлорофілу в листках, завдяки чому здорові тканини набувають темно-зеленого забарвлення, а молоді пагони, що утворюються після обробки, також залишаються під захистом.
- Ефективність за нижчих температур. Імпакт® Т можна застосовувати восени за температури повітря понад 10 °С. Водночас флутріафол починає проявляти фунгіцидну активність уже за температури 5–6 °С, тоді як тебуконазол — від 10–12 °С.
- Широка сумісність. Імпакт® Т сумісний із гербіцидами, інсектицидами (зокрема Данадим® Мікс) та листковими добривами, у тому числі борними, які не мають різко лужної реакції. Проте перед застосуванням багатокомпонентних бакових сумішей необхідно перевіряти їх на сумісність.
На ріпаку озимому Імпакт® Т зареєстрований проти збудників Sclerotinia spp., Alternaria spp., Phoma spp. та Cylindrosporium concentricum Grev. у нормі застосування 0,6–1,0 л/га.
Навесні до вже наявних хвороб додаються сіра та біла гнилі, а також бактеріоз коренів. Найчастіше в цей період візуально спостерігаються прояви альтернаріозу та білої гнилі. Саме тому фунгіцидний захист ріпаку зазвичай включає 1–2 осінні обробки та дві обробки після відновлення вегетації.
Для добре розвинених із осені посівів, які сильно постраждали під час зимівлі, втратили листкову поверхню та мають значні пошкодження кореневої шийки, доцільно якомога раніше після відновлення вегетації застосовувати Імпакт® К.
Імпакт® К — ранньовесняний захист посівів
З цією метою компанія FMC у 2021 році розширила реєстрацію фунгіциду Імпакт® К, к.с. Це добре відомий і перевірений часом препарат, який контролює широкий спектр збудників у посівах рису, пшениці озимої, цукрових буряків, соняшнику, гороху, сої, а тепер і ріпаку.
До його складу входять флутріафол (117,5 г/л) — триазол та карбендазим (250 г/л) — бензімідазол. Обидві діючі речовини рухаються акропетально — знизу догори до нових органів рослин.
Флутріафол інгібує синтез ергостеролу в клітинах грибів, порушуючи цілісність клітинних мембран і викликаючи загибель міцелію. Карбендазим інгібує синтез білка β-тубуліну, порушує процес поділу клітин, пригнічує розвиток ростових трубочок, формування апресоріїв (спеціалізованих структур, за допомогою яких міцелій прикріплюється до субстрату) та ріст міцелію.
На ріпаку озимому Імпакт® К зареєстрований проти збудників Sclerotinia spp., Alternaria spp., Phoma spp. та Cercospora у нормі застосування 0,8–1,0 л/га.
Як свідчить світовий досвід, карбендазим, що входить до складу препарату, ефективно діє проти тифульозу (Typhula gyrans), сірої гнилі (Botrytis cinerea) та підсушує і призупиняє розвиток патогенів за дуплистості коренів.
У разі несвоєчасного проведення обробки патогени (особливо сіра гниль) із відмерлого листя переходять на здорові органи рослини. Тому першу весняну фунгіцидну обробку препаратом Імпакт® К необхідно проводити за першої можливості, не очікуючи відростання нових листків.
Ранньовесняне застосування Імпакт® К зупиняє подальший розвиток патогенів, забезпечує стимулюючий ефект і сприяє швидшому відновленню рослин.
Якщо ж планується весняне застосування Імпакт® Т у фазі стеблування, препарат продовжує ефективно захищати культуру від комплексу хвороб. Таке внесення забезпечує надійний захист до наступної фунгіцидно-інсектицидної обробки, яка зазвичай проводиться в першій половині — середині цвітіння.
Крім того, Імпакт® Т має яскраво виражену ретардантну дію за застосування у фазах ВВСН 30–50 (стеблування — формування бутонів), сприяючи кращому гілкуванню рослин і більш рівномірному цвітінню.
Отже, препарати компанії FMC дозволяють надійно захистити посіви ріпаку озимого від комплексу шкідливих організмів. Завдяки використанню Імпакт® Т та Данадим® Мікс здорові рослини забезпечують отримання максимального врожаю та прибутку, що і є кінцевою метою вирощування ріпаку.
