Площі посіву ріпаку напряму залежать від погодних умов під час посівної. Під урожай 2023 року засіяно майже 1,2 млн га, що на 80 тис. га більше, ніж попереднього року. Незважаючи на складнощі, в яких опинилися українські аграрії, ріпак став однією з культур, на які роблять ставку господарства.
Менша, порівняно з кукурудзою, урожайність з гектара, а відповідно — дешевша логістика, менші витрати на досушування та очищення зерна — це переваги, які посприяли розширенню площ під культурою. Також стабільний попит у країнах ЄС, вигідна ціна та можливість отримання ранніх коштів роблять цю культуру доволі привабливою й рентабельною. Частково цьому сприяла й волога погода, що склалася під час осінньої посівної ріпаку 2022 року.
Основні шкідники ріпаку
Після відновлення вегетації спостерігається ураження ріпаку хворобами й пошкодження шкідниками.
В Україні на посівах озимого ріпаку налічується близько 50 видів шкідників. Проте найбільших втрат урожайності — до 55% — завдають прихованохоботники.
Це група комах, що має голову, видозмінену у головотрубку (витягнуту в довгий тонкий хоботок), який прихований переважно між вертлюгами передніх ніг і мало помітний. Саме звідси походить їхня назва.
Загалом рослинам родини хрестоцвітих можуть шкодити понад 10 видів прихованохоботників.
Один із них — капустяний стебловий прихованохоботник — може заселяти посіви ріпаку ще восени. У другій половині жовтня самиці відкладають яйця в пазухи молодих листків, де й розвиваються личинки.
Інші види відроджуються ранньою весною. Через неправильний моніторинг і невчасне застосування інсектицидів уже наприкінці березня личинки можуть розвиватися всередині стебел, звідки їх неможливо дістати жодним інсектицидом.
Після відновлення вегетації найбільшої шкоди ріпаку завдають три види:
- хрестоцвітий прихованохоботник (Ceutorhynchus picitarsis Gyll.);
- великий ріпаковий прихованохоботник (Ceutorhynchus napi Gyll.);
- капустяний стебловий прихованохоботник (Ceutorhynchus quadridens Panz.).
Моніторинг — основа ефективного захисту
Для правильного планування захисних заходів потрібно добре розуміти біологію шкідників.
Прихованохоботники зимують на окраїнах полів, у лісосмугах та під рослинними рештками. Вони не відроджуються безпосередньо на посівах ріпаку, а мігрують на поля.
Саме тому найкращим методом моніторингу є використання жовтих чашок-пасток, які встановлюють насамперед по краях поля та піднімають у міру збільшення висоти рослин.
Потрібен щоденний моніторинг пасток, а відправною точкою для проведення обприскування є досягнення ЕПШ — 10 жуків у пастці протягом трьох днів.
Весняна реактивація імаго прихованохоботників, як правило, відбувається наприкінці березня з незначними відхиленнями.
Біологічні особливості різних видів дуже схожі, тому тривалість яйцекладки, поява личинок, лялечок та імаго практично збігаються. Різниця між окремими стадіями розвитку становить лише кілька днів.
Найпершим вилітає хрестоцвітий прихованохоботник (Ceutorhynchus picitarsis), який може активізуватися вже за температури +4…+6 °С, інколи навіть під час лютнево-березневих потеплінь.
Основне завдання агронома — визначити початок льоту, щоб не допустити відкладання яєць у стебла.
Лише своєчасне застосування високоефективного інсектициду дозволяє попередити шкідливість личинок прихованохоботників.
При несвоєчасній обробці жуки вигризають дрібні виразки на стеблах і товстих листкових прожилках, що призводить до відмирання пошкоджених тканин.
У результаті:
- рослини дозрівають на 10–15 днів раніше;
- стручки формуються недорозвиненими;
- насіння дрібнішає;
- стебла легко ламаються біля кореневої шийки;
- насіння передчасно осипається;
- рослини часто загнивають через проникнення патогенів у пошкоджені тканини.
Оптимальний строк захисту
Початок масового льоту зазвичай припадає на останні дні березня і триває 11–15 днів.
Період відкладання яєць самицями триває 8–12 днів і практично завжди збігається з фазою бутонізації.
Саме в цей період своєчасне застосування інсектицидів є найбільш ефективним.
Рішення FMC
Упродовж багатьох років препарати на основі хлорпірифосу застосовувалися майже на кожному гектарі ріпаку.
Проте нині ця діюча речовина заборонена в країнах Європейського Союзу, а українське законодавство поступово гармонізується з європейськими нормами щодо використання засобів захисту рослин.
Тому аграрії активно шукають альтернативні рішення, які не поступалися б за ефективністю препаратам на основі хлорпірифосу.
Компанія FMC має один із найбільших інсектицидних портфелів серед компаній-оригінаторів, тому пропонує сучасні рішення для ефективного контролю прихованохоботників.
Данадим™ Мікс — ефективний контроль прихованохоботників
Для контролю прихованохоботників компанія FMC пропонує високоефективний інсектицид Данадим™ Мікс (диметоат — 400 г/л + гамма-цигалотрин — 4 г/л).
Норма застосування — 1,0 л/га.
Препарат поєднує:
- контактну дію;
- системну дію;
- фумігаційний ефект.
Диметоат — єдина фосфорорганічна діюча речовина з яскраво вираженими системними властивостями, акропетальним переміщенням і трансламінарним перерозподілом у рослині.
Данадим™ Мікс контролює широкий спектр гризучих, мінуючих та сисних комах, забезпечуючи швидку й тривалу дію навіть за температур, близьких до біологічного нуля.
Друга діюча речовина — гамма-цигалотрин, відомий за препаратом Вантекс®, — є найактивнішим піретроїдом останнього покоління та значно підсилює контактну дію препарату.
При цьому його вміст у гектарній нормі Данадим® Мікс практично відповідає гектарній нормі препарату Вантекс®.
Увага!
Компанія FMC не рекомендує застосовувати Данадим™ Мікс у бакових сумішах із сульфонілсечовинами, а також препаратами на основі міді та сірки.
Підтверджена ефективність
Ефективність Данадим™ Мікс підтверджена як багаторічною виробничою практикою, так і результатами польових досліджень.
Досліди проводилися у Львівській області, де існують сприятливі умови для вирощування озимого ріпаку та значна частка культури у структурі посівів.
У місці проведення досліджень ріпаковий стебловий прихованохоботник (Ceutorhynchus napi) домінував над хрестоцвітим прихованохоботником (Ceutorhynchus picitarsis).
Результати показали, що застосування Данадим™ Мікс забезпечило тотожну ефективність порівняно з препаратами на основі хлорпірифосу.
Збережений урожай становив:
- Данадим™ Мікс — 0,63 т/га;
- препарат на основі хлорпірифосу — 0,61 т/га.
Висновок
Отже, препарати компанії FMC дозволяють надійно захистити посіви озимого ріпаку від комплексу шкідливих організмів.
Завдяки використанню Данадим™ Мікс здорові рослини забезпечують отримання максимального врожаю та прибутку, що і є кінцевою метою вирощування ріпаку.
