В Україні навесні, у фази «зелений конус» – «рожевий пуп’янок», значної шкоди плодовим деревам завдають близько 30 шкідливих видів членистоногих і збудників хвороб (О. С. Матвієвський та ін., 1990; Ю. П. Яновський та ін., 2015; Ю. П. Яновський, 2019).
За результатами маршрутних обстежень у садівничих господарствах України протягом 1994–2020 рр. встановлено, що за несвоєчасного або неправильного підбору препаратів для проведення захисних заходів проти шкідливих видів кліщів і комах урожайність плодових культур знижується на 35–45%, а товарність плодів — на 45–60%.
Найнебезпечніші шкідники весняного періоду
Значних збитків багаторічним насадженням і майбутньому врожаю завдають саме весняні шкідники. Встановлено, що найбільш шкідливими видами у цей період вегетації плодових культур є:
Кліщі
- червоний плодовий;
- глодовий;
- бурий плодовий;
- садовий павутинний;
- яблуневий іржавий;
- яблуневий галовий;
- грушевий галовий.
Листоблішки
- грушева;
- яблунева.
Попелиці
- чортополохова;
- велика персикова;
- геліхризова;
- вишнева;
- зелена яблунева;
- сливова обпилена;
- яблунево-подорожникова;
- червоногалова;
- кров'яна.
Щитівки
- каліфорнійська;
- устрицеподібна;
- акацієва несправжня;
- сливова несправжня;
- червона грушева;
- жовта грушева.
Трубкокрути
- букарка;
- казарка.
Довгоносики
- кісточковий;
- вишневий;
- сірий бруньковий (брунькоїд);
- яблуневий квіткоїд;
- грушевий квіткоїд.
Листовійки
- кривовуса смородинова;
- брунькова;
- розанова;
- мінлива плодова;
- різнокольорова плодова.
П’ядуни
- зимовий;
- обдирало плодовий.
Молі
- плодова чохликова;
- яблунева горностаєва;
- звійниця листкова.
Тенденції останніх років
Протягом останніх десяти років спостерігається суттєве підвищення шкідливості яблуневого іржавого кліща, галових кліщів, кров'яної попелиці, грушевої листоблішки, трубкокрутів, довгоносиків і західного непарного короїда.
Збільшення чисельності та шкідливості цих видів, відповідно до теорії Є. М. Бєлецького, С. О. Трибеля, В. П. Федоренка та J. Bozai (1992, 1996 рр.), можна пояснити змінами річних циклів природних умов, насамперед збільшенням надходження сонячної енергії до поверхні Землі, розширенням асортименту рослин у кормовій базі шкідників, упровадженням нових технологій вирощування плодових культур, а також особливостями застосування засобів захисту рослин та іншими чинниками.
Особливості проведення захисних заходів навесні
Проводячи захисні заходи проти основних фітофагів у садах у цей період вегетації, слід враховувати особливості ситуації, що складається в агробіоценозах ранньою весною.
На початку вегетації бруньки лише розпочинають свій розвиток, формується листкова поверхня дерев, тоді як шкідливі організми вже можуть повністю її знищити, істотно впливаючи на майбутній урожай.
Водночас самі шкідливі об'єкти перебувають у найбільш уразливих стадіях розвитку — на початку відродження личинок і гусениць із яєць або виходу личинок зі стану спокою, в якому вони зимували.
У цей період роль корисних організмів також є незначною, оскільки ентомофаги й акарифаги лише відроджуються після зимівлі, а їх чисельність залишається низькою (за Г. А. Вікторовим, 1967).
Особливості захисту плодових насаджень
Таким чином, протягом останнього десятиріччя навесні в плодових насадженнях цілком обґрунтованим було застосування інсектицидів із групи піретроїдів, неонікотиноїдів або комбінованих препаратів на їх основі чи в поєднанні з фосфорорганічними сполуками.
Завдяки контактній або контактно-кишковій дії такі препарати у фази «зелений конус» – «рожевий пуп'янок» забезпечували контроль більшості листогризучих шкідників, попелиць, трубкокрутів і довгоносиків.
Шкідливість червоного та бурого плодових кліщів, попелиць, яблуневої медяниці й щитівок ефективно знижувалася завдяки застосуванню у фазі «набрякання бруньок» робочих розчинів олив методом обприскування-промивання насаджень.
Актуальні виклики
На сьогодні серйозне занепокоєння викликає різке збільшення чисельності та шкідливості яблуневого іржавого кліща, галових кліщів, а також західного непарного короїда.
Дорослі жуки західного непарного короїда протягом квітня–травня активно перелітають із лісових масивів і лісосмуг, розташованих поблизу садів, та заселяють молоді дерева, починаючи з трирічного віку. Вони активно вгризаються під кору штамбів і гілок різного діаметра, формуючи вхідний канал і систему маточних ходів усередині деревини. Після запліднення самиці відкладають яйця, а личинки надалі живляться й розвиваються у створених ходах.
Саме тому для контролю цього шкідника доцільно застосовувати інсектициди, що мають тривалу системно-контактну та фумігаційну дію.
Ефективність застосування інсектоакарицидів
За результатами досліджень, проведених упродовж 2015–2020 рр., найвищу ефективність серед фосфорорганічних інсектицидів продемонстрував Данадим® Стабільний, к. е. у нормі витрати 2,0 л/га.
Висока ефективність препарату зумовлена поєднанням контактної та тривалої системної дії, що забезпечує швидке проникнення діючої речовини в тканини й судинну систему рослини та її рівномірне переміщення до всіх органів.
За результатами досліджень ефективність препарату становила:
- проти кліщів — 88,7–91,4 %;
- проти західного непарного короїда — 89,2–91,7 %;
- проти інших фітофагів — 92,6–98,5 %.
Завдяки сучасній формуляції та оригінальній рецептурі препаративної форми тривалість захисної дії Данадим® Стабільний, к. е. становить 10–15 діб, що відповідає тривалості фаз «зелений конус» – «початок рожевого пуп'янка» у плодових культур.
Застосування Фуфанон® 570
Для зниження шкідливості зазначених видів, а особливо західного непарного короїда, яблуневого іржавого кліща, яблуневого та грушевого галових кліщів, у фазі «рожевого пуп'янка» доцільно застосовувати інсектоакарицид Фуфанон® 570, КЕ, який характеризується сильною контактною дією та потужним фумігаційним ефектом.
За норми витрати 2,0 л/га ефективність препарату становила:
- проти кліщів — 89,9–90,8 %;
- проти західного непарного короїда — 90,3–92,4 %;
- проти інших фітофагів — 93,4–98,9 %.
Тривалість захисної дії препарату становить 5–7 діб, що відповідає тривалості фази «рожевого пуп'янка» у плодових дерев.
За результатами проведених досліджень застосування Данадим® Стабільний, к. е. (2,0 л/га), насамперед завдяки його тривалій системно-контактній дії, є ефективним прийомом для зниження шкідливості західного непарного короїда.
Для подальшого контролю цього шкідника рекомендується повторне обприскування промислових насаджень одразу після завершення фази «цвітіння» дерев.
Для зниження шкідливості комплексу членистоногих у промислових плодових насадженнях до фази «цвітіння» рекомендується проводити такі обробки:
Фаза «набрякання бруньок»
(за температури повітря не вище +5 °С)
Провести обприскування-промивання дерев:
- Кодасайд 950, м. е. (рослинна олія) — 1,5 % розчин, або
- Препарат 30-Д, КЕ (рослинна олія) — 1,5–2 % розчин
проти зимуючих стадій шкідників (яєць плодових кліщів, попелиць, листовійок, личинок щитівок) із додаванням 0,1 % розчину Топсін М 500, КС як профілактичного заходу проти ураження кори дерев грибними та бактеріальними хворобами в місцях зрізів.
Фаза «зелений конус»
Проти комплексу шкідливих комах і кліщів провести обприскування інсектоакарицидом Данадим® Стабільний, к. е. у нормі 2,0 л/га.
Фаза «рожевий пуп'янок»
Для контролю комплексу членистоногих провести обприскування інсектоакарицидом Фуфанон® 570, КЕ у нормі 2,0 л/га.
Застосування зазначених фосфорорганічних препаратів дозволяє суттєво знизити чисельність і шкідливість багатьох фітофагів, насамперед таких небезпечних видів, як:
- яблуневий іржавий кліщ;
- яблуневий галовий кліщ;
- грушевий галовий кліщ;
- західний непарний короїд.
Водночас слід пам'ятати, що застосування препаратів Данадим® Стабільний, к. е. (2,0 л/га) та Фуфанон® 570, КЕ (2,0 л/га) у фази «зелений конус» – «рожевий пуп'янок» можливе лише за відсутності квітучої дикорослої рослинності в міжряддях саду та за відсутності активного льоту бджіл на прилеглих до садових масивів територіях.
Важливі рекомендації щодо застосування інсектоакарицидів
Доцільно нагадати, що інсектоакарициди Данадим® Стабільний, к.е. та Фуфанон® 570, КЕ не рекомендується використовувати в бакових сумішах із фунгіцидами на основі міді та сірки. Для контролю збудників хвороб у таких випадках слід застосовувати препарати інших хімічних груп.
Коричнево-мармуровий клоп — нова загроза для плодових насаджень
Окремої уваги потребує надзвичайно важлива проблема, що виникла в промислових плодових насадженнях протягом останніх років, — поява в садах південних і частини центральних областей України небезпечного карантинного шкідника — коричнево-мармурового клопа (Halyomorpha halys Stål).
Цей інвазійний вид походить із країн Південно-Східної Азії та вже активно поширився на території США, Канади, Нової Зеландії, країн Європи, АР Крим і південних регіонів РФ. Імовірно, його поширенню в Україні сприяли теплі зими останніх років, відсутність тривалих періодів із низькими температурами та порушення вимог зовнішнього карантину.
Особливості шкідливості
За результатами проведених досліджень встановлено, що цей інвазійний вид надає перевагу плодам і молодим пагонам. Протягом вегетаційного періоду він розвивається у трьох поколіннях.
Унаслідок пошкодження:
- поверхня кори пагонів і шкірка плодів стають горбистими;
- можуть утворюватися некрози та обкорковування;
- під шкіркою формується суха ватоподібна тканина;
- погіршуються смакові якості плодів;
- посилюється передчасне осипання плодів.
На яблуках такі пошкодження часто нагадують наслідки граду.
Ефективний захист
Дослідження показали, що найефективнішим способом зниження шкідливості коричнево-мармурового клопа є застосування хімічних препаратів саме у фазі «рожевого пуп'янка», коли розпочинається масовий вихід шкідника зі стану діапаузи та заселення дерев у промислових насадженнях.
За результатами досліджень найвищу ефективність продемонстрували:
- Талстар®, 10% КЕ — 0,6 л/га;
- Вантекс®, МКС — 0,08 л/га.
Технічна ефективність цих препаратів, насамперед завдяки їхній високій контактній дії, становила:
- Талстар® — 92,3–95,7 %;
- Вантекс® — 91,8–94,2 %.
Автор: доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри захисту і карантину рослин Уманського національного університету садівництва МОН України.
