Надзвичайно важливою проблемою, що склалася в промислових насадженнях яблуні впродовж останніх двох років, є поява в цих садах у південних і частині центральних областей України вкрай небезпечного карантинного об’єкта — коричнево-мармурового клопа (Halyomorpha halys Stål.) (рис. 1).
Цей виходець із країн Південно-Східної Азії активно заселив території США, Канади, Нової Зеландії, Європи, Грузії, Казахстану, півдня РФ, Автономної Республіки Крим.
В Україні появу цього шкідника було зареєстровано в 2018 році (Н. В. Скрипник, 2019). Мабуть, він мігрував до України через теплі зими впродовж останніх п’яти років, відсутність низьких температур повітря взимку, порушення вимог зовнішнього карантину та інше.
Варто нагадати, що в садових і ягідних насадженнях України шкоди завдають ще три види клопів, а саме: зелений, ягідний та грушевий. В окремі роки ці шкідники можуть завдати рослинам значної шкоди, але вони впродовж свого життя пошкоджують виключно листя, плоди, ягоди плодових культур (в окремі роки частково харчуються бур’янами), навіть є дещо схожими з вигляду (ягідний клоп, рис. 2).
Можна впевнено сказати, що коричнево-мармуровий клоп є особливо небезпечним видом для аграріїв багатьох країн світу, тепер цей об’єкт активно займає лідерські позиції щодо шкідливості та очікуваних збитків у сільськогосподарському секторі України.
Шкідник пошкоджує насіння, плоди та ягоди, молоді пагони багатьох рослин, а саме: плодових, польових, декоративних, лісових і овочевих культур, винограду та інших, а також харчується бур’янами. Перелік рослин-живителів налічує більше 300 видів рослин із 49 родин, однак перевагу надає представникам родини Rosaceae (K. Duthie, M. Tana, B. Stephenson, 2012; Bergmann, E. J., 2016).
Варто загострити увагу на тому, що інвазія цього виду є надзвичайно складною. Вперше, у 90-х роках минулого століття, комаха вийшла за межі природного ареалу (де її чисельність істотно контролювалася природними ворогами) та потрапила на території багатьох країн у різних частинах планети, де успішно пройшла акліматизацію.
Коричнево-мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stål.) належить до родини Pentatomidae ряду Hemiptera. Цей небезпечний багатоїдний шкідник включений до «Єдиного Переліку карантинних об’єктів Євразійського економічного союзу», затвердженого Радою Євразійської економічної комісії від 30 листопада 2016 року № 158 і введеного в дію з 1 липня 2017 року.
За результатами маршрутних обстежень у садівничих господарствах Херсонської та Дніпровської областей у липні-серпні 2019 року в промислових насадженнях яблуні нами спостерігалися характерні пошкодження плодів (рис. 3, рис. 4), і пізніше, за час збору врожаю (рис. 5). Таких плодів у насадженнях було пошкоджено до 10% незалежно від їх сортового складу. Характерне пошкодження тканин плодів (у межах 1 см від їх поверхні, рис. 4) тотожне інформації іноземних вчених (Malumphy C., Eyre D., 2011; Vetek G., Papp V., Haltrich A., Redei D., 2014; Гапон Д. А., 2016) про симптоми пошкодження саме коричнево-мармуровим клопом.
Візуально та способом «струшування» на світлу матерію дорослих особин чи личинок цього виду на деревах не спостерігалося. За даними Nielsen A. L. (2006), цей клоп є теплолюбною комахою, його розвиток триває в межах від +15 до +33 °С. За температури повітря +35 °С і вище шкідник може перебувати в стані діапаузи. На час проведення обстежень температура повітря в регіонах досліджень за останніх дві неділі складала +35–38 °С, що змусило нас до проведення обстежень у прилеглих до садів лісосмугах, старих пеньків, всохлих стовбурів дерев, де можуть бути особини цього виду в стані діапаузи. Нами було знайдено загальною кількістю 45 особин шкідника, що дозволило його ідентифікувати за результатами досліджень зарубіжних вчених (Wang H. J., Liu G. Q., 2005; Leskey T. C., Lee D. H., Short B. D., Wright S. E., 2012) і забезпечити нас дослідним ентомологічним матеріалом для проведення лабораторних досліджень з уточнення біології цього фітофага у 2020 році.
За результатами проведених досліджень дорослі особини коричнево-мармурового клопа (рис. 1) мають довжину 10–13 мм, тіло овальне, фон тіла світлий, по ньому зверху густо розкидані темні плями і окремі пунктирні цятки, що в результаті дає загальний коричневий колір, нижня поверхня тіла має темний пунктирний малюнок, груди і голова також з металевими, блискучими, зеленкуватими ділянками і окремими пунктирними цятками. Зовні по межі черевця є контрастні темні, що мають зеленкуватий металевий відтінок, і світлі смужки нетрикутної форми. Однією з важливих відмінних ознак цього виду порівняно з іншими садовими клопами є:
• передня частина голови (вигляд зверху) має прямокутну форму;
• на перетинчастій частині передніх крил немає смужок;
• забарвлення вусиків (їх передостанній членик є чорним із білою основою та вершиною, останній членик є чорним із білою основою).
Зимують імаго. Навесні (початок ІІІ-ї декади квітня) у фазу «рожевого пуп’янка» за температури повітря +10–15 °С у денний час клопи піднімаються в крону дерев і розпочинають живлення клітинним соком молодого листя, пізніше — молодих пагонів. При зниженні температури вдень і в нічний час рух особин призупинявся. Так тривало до встановлення стійкої температури повітря в нічний час до +10–12 °С. Впродовж 11–15 діб відбувалося додаткове харчування, опісля — парування. Це спостерігалося з І-ї декади травня та тривало 2,5 місяці. Самиці продукували поетапно до 160 яєць. Яйця білого кольору. Личинки з’явилися через три тижні. Вони мали п’ять вікових категорій, розрізняючись за кольором на стадіях розвитку.
За нашими спостереженнями, за температури повітря від +18 °С до +25 °С розвиток одного покоління клопа триває впродовж 40–45 діб.
У 2020 році в умовах Херсонської області впродовж вегетації шкідник розвивався у трьох поколіннях, в умовах Дніпровської області — у двох поколіннях, зокрема:
• І-е покоління — з I декади травня (яйцекладки) по ІІІ декаду червня;
• ІІ-е покоління — з ІІІ декади червня по І декаду серпня;
• ІІІ-е покоління — з І декади серпня по ІІІ декаду вересня, опісля імаго впадали в діапаузу.
Мабуть, це пояснюється більш тривалими високими температурами влітку (вище 35 °С впродовж 20 діб у липні) та нижчими температурами взимку (Дніпровська область).
Необхідно наголосити, що коричнево-мармуровий клоп за рахунок колючо-сисного хоботка висмоктує клітинний сік із молодих пагонів, листя та плодів. Крім зниження вмісту рослинних клітин під час живлення, він виділяє ферменти для кращого споживання соку, що призводить до омертвлення тканин, утворюються некротичні плями. Пошкодження стають помітними лише впродовж 2–3 тижнів після живлення. На листі з’являються некротичні плями, спостерігається його осипання. Поверхня пагонів і незрілих плодів стає горбистою, під шкіркою — суха ватоподібна тканина. Такі плоди мають невеликі некротичні плями, борозенки, коричневі зміни кольору, розвиваються бактеріози м’яких тканин, вони втрачають товарний вигляд, їхній смак погіршується, при уколах у плодоніжку — осипаються. На яблуках пошкодження можуть нагадувати пошкодження градом. Пошкодження цим клопом можна відрізнити від фізіологічних проблем рослини, зауваживши, що ушкодження тканини спостерігається в межах 1 см від поверхні плодів.
Зважаючи на відсутність природних ворогів, чисельність популяції клопа стрімко зростатиме, що становитиме реальну загрозу рослинам.
Нині достатньою та необхідною умовою для прийняття винищувальних заходів є сам факт наявності даного виду в ценозі плодових насаджень незалежно від його чисельності.
Стратегія захисту плодового саду полягає в наступних обробках:
• І-е обприскування за температури повітря +10 °С, коли клопи активно виходять із місць зимівлі та починають активно харчуватися перед паруванням. Обробку насаджень варто проводити з 14:00, коли знижується їхня льотна активність.
• ІІ-е обприскування в період масового відродження личинок І-ї генерації шкідника.
• ІІІ-е обприскування в період масового відродження личинок ІІ-ї генерації шкідника.
Результати проведених досліджень з уточнення біології цього виду свідчать, що найбільш чисельним і шкідливим впродовж вегетації є І-е покоління. Тому найбільш доцільним і економічно виваженим прийомом для зниження чисельності личинок та імаго І-го покоління шкідника є проведення весняного обприскування саме у фазу «рожевого пуп’янка», коли розпочинається його масовий вихід зі стану діапаузи та заселення дорослими особинами дерев у промислових насадженнях. Це дозволить значно знизити чисельність І-го покоління, що закономірно знизить і чисельність наступних поколінь, а відповідно — скоротити затрати на заходи обмеження цього небезпечного виду в садах України.
В лабораторних умовах (способом підсаджування в ентомологічні садки особин клопа та проведення обробки їх препаратами) нами проводилися дослідження на предмет їх технічної ефективності. Для цього випробовувалися біологічні препарати Лепідоцид — БТУ (інсектицид) і Бітоксибацилін — БТУ (інсектицид), р., та хімічні інсектициди (діючі речовини імідаклоприд, тіаметоксам, лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам, гамма-цигалотрин, біфентрин).
За результатами наших лабораторних досліджень встановлено, що найбільш ефективними інсектицидами проти цього об’єкта є Талстар®, 10%, КЕ (0,6 л/га) та Вантекс®, Мк. с. (0,08 л/га). Технічна ефективність їх застосування, в першу чергу за рахунок високої контактної дії цих інсектицидів, складала 92,3–95,7 % та 91,8–94,2 % відповідно.
Обприскування цими інсектицидами у фазу «рожевого пуп’янка» в промислових насадженнях яблуні сорту Голден Делішес знизило пошкодження плодів коричнево-мармуровим клопом до 1,5 % (на контролі, без обробки інсектицидами — 38,5 %). Це дозволило отримати збільшення врожайності на 19,8 т/га, товарність плодів склала 88,9 %.
Варто нагадати, що саме в цей період вегетації в яблуневих насадженнях досить значної шкоди завдають ще й такі фітофаги: павутинні кліщі, яблунева листоблішка, попелиці, трубкокрути (букарка, казарка), довгоносики (сірий бруньковий або брунькоїд, квіткоїд яблуневий), листовійки, п’ядуни, молі.
Застосування інсектицидів Талстар, 10%, КЕ (0,6 л/га) та Вантекс, Мк. с. (0,08 л/га) проти коричнево-мармурового клопа ефективно знижує також чисельність вище перелічених видів комах і кліщів у промислових яблуневих насадженнях.
Треба пам’ятати, що застосування препаратів Талстар®, 10%, КЕ (0,6 л/га) та Вантекс®, Мк. с. (0,08 л/га) у фазу «рожевого пуп’янка» є можливим лише в разі відсутності наземної квітучої дикої рослинності в насадженнях та активного льоту бджіл на ділянках, що розміщені поряд із садовими масивами.
Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри захисту і карантину рослин Уманського національного університету садівництва МОН України.
Ю. П. Яновський