Перейти до основного вмісту
Click to open menu
Click to close меню
Begin main content
1
Інсектициди

Контроль імаго діабротики у посівах кукурудзи

Контроль імаго діабротики у посівах кукурудзи

В загальному, контроль цього шкідника можливий лише при інтегрованому підході. Він включає в себе агротехнічні та хімічні методи контролю.

Найперший і найкращий метод контролю — агротехнічний: дотримання сівозміни та уникнення повторних посівів кукурудзи. За такого підходу унеможливлюється ушкодження посівів кукурудзи найбільш шкодочинною фазою розвитку шкідника — личинкою.

Але цей підхід має й свої недоліки. В середньому щорічно через цього шкідника запроваджується карантинний режим на 10 000 га, він дуже активно поширюється територією України. Тобто тиск шкідника лише збільшуватиметься.

А оскільки шкідник є облігатним поліфагом та може живитися, а відповідно й відкладати яйця, і на інших культурах, то навіть при дотриманні організації сівозміни є вірогідність наявності в ґрунті яєць шкідника, що при посіві кукурудзи наступного року може призвести до ушкодження посівів.

На другому місці за важливістю — хімічний контроль.

Жуки шкідника для живлення віддають перевагу кукурудзі, пошкоджуючи пиляки на волоті, нитки приймочок маточок качанів, зерно у фазі молочної стиглості на верхівках качана і під обгорткою, а також іноді вигризаючи паренхіму між жилками листків.

Крім кукурудзи, жуки здатні живитися пиляками та листками інших злакових (тонконогових) рослин, вигризати вміст квіток і паренхіму листків гарбузових (огірки, гарбузи, кабачки, патисони тощо), бобових, особливо сої, айстрових (соняшнику) культур, у зв'язку з чим вони є обмеженими поліфагами.

Імаго діабротики — маленькі жуки з овальним тілом завдовжки 4–7 мм, жовтувато-бурі, із зеленуватим відтінком, темнішими вусиками і смужками на надкрилах.

У самиць імаго три чорні смужки, які іноді мають вигляд пунктирних крапок, а в самців вони зливаються в одну смугу, особливо в задній частині надкрил. Самці дрібніші за самиць (4,2–6,6 мм і 4,4–7 мм відповідно) та мають темніше забарвлення.

Сформовані молоді жуки починають виходити з ґрунту наприкінці червня або на початку липня — з початком викидання кукурудзою волотей — і продовжують з'являтися в серпні–вересні.

Першими відроджуються самці, а через 5–7 днів — самиці. Самиці відроджуються або вже статевозрілими, деякі особини одразу спаровуються, але основна кількість — протягом 2 діб.

За даними американських спостережень, проведених протягом кількох років, період відродження самців тривав у середньому 33,4 дня, а самок дещо довше — 51,3 дня.

Яйцекладка починається через 14 днів після появи самиць, цей процес проходить у темну пору доби.

Максимальна активність самців спостерігається за температури +23 °С, а самиць — +25 °С. Оптимум лежить у межах +22...+27 °С.

За температур нижче +15 °С і понад +30 °С імаго втрачають активність. За таких умов особливо зменшується їхня здатність до міграції (летючості).

Індивідуальна тривалість життя жуків сягає 6 тижнів, тому на посівах кукурудзи вони можуть зустрічатися до закінчення жовтня.

Здавалося б, боротьба з імаго — доволі проста справа. Потрібно лише обробити посів за масової появи та високої чисельності шкідника.

Але у шкідника доволі складна біологія.

Жуки починають відроджуватися наприкінці червня, і проходить цей процес неодночасно. Масовий літ спостерігається з середини липня до кінця серпня.

Яйцекладка починається через 14 днів після появи самиць, тобто приблизно через 20 днів після появи самців, що можна відстежити за допомогою феромонних пасток.

Візуальне виявлення імаго західного кукурудзяного жука у посівах кукурудзи здійснюють за періодичних обстежень у період від викидання кукурудзою волотей до воскової стиглості через кожні 7–10 днів.

За даними американських дослідників, хімічна боротьба з імаго економічно доцільна за виявлення 1,5 екз./рослину в посівах кукурудзи у повторному посіві та 0,5–1 екз./рослину у перший рік вирощування.

З одного боку, потрібно дочекатися масової появи шкідника, але цей строк доволі розтягнутий.

З іншого боку, потрібно максимально зменшити кількість відкладених яєць, щоб знизити запас личинок у ґрунті на наступний рік, якщо планується посів кукурудзи.

Але період яйцекладки теж починається дещо пізніше.

Як уже згадувалося, яйцекладка відбувається вночі. Розпочинається вона з середини липня і масово проходить у серпні, продовжуючись і у вересні за температури +18...+26 °С.

Кількість відкладених яєць залежить від суми ефективних температур. Так, за суми 599 °С самиці, зазвичай, відкладають близько 10 % яєць, а за суми 960 °С95 %.

Найбільша кількість відкладених яєць припадає на серпень.

Яйця відкладаються у скупченнях по 50–80 штук, проникаючи в ґрунт біля рослини. 75 % яєць відкладається в період з 30-го по 35-й день після появи самиць, під час чого вони періодично повертаються до живлення.

Глибина відкладання яєць залежить від щільності ґрунту та його вологості.

На сухих щільних ґрунтах основна маса яєць зосереджена на глибині до 15 см. Якщо під впливом високих температур ґрунт розтріскується, то глибина відкладання яєць збільшується.

На добре зволожених ґрунтах (поля зрошення) близько 80 % яєць розміщується на глибині 40–50 см.

Одна самиця здатна відкласти зазвичай 300–400 яєць (максимально — до 1000).

А якщо врахувати ще й здатність шкідника до міграції на тривалі відстані, тоді поставлене завдання стає ще важчим.

Також шкідник змінює свою поведінку протягом доби.

Найбільша активність і міграція спостерігаються двічі на добу — одразу після світанку та перед заходом сонця.

Через усі вищевикладені фактори хімічний метод боротьби з імаго діабротики має задовольняти ряд потреб:

Діабротику не можна ігнорувати

Шкідник може мігрувати на значні відстані (до 40 км за добу). Тому навіть якщо ви ефективний господар і проводите всі обмежувальні заходи, є вірогідність, що шкідник мігруватиме на ваші угіддя з місць, де з ним не борються.

Вибір оптимального строку обробки

Потрібно дочекатися появи максимальної кількості шкідника. Досягти цього можна лише шляхом постійного моніторингу за допомогою феромонних пасток та маршрутних обстежень.

Доцільно також вести обрахунок ефективних температур у ґрунті (для визначення тривалості розвитку личинки та лялечки) та повітря — з моменту появи самиць (для прогнозування початку масової яйцекладки).

Приклад:

  • Самці почали з'являтися 1 липня.
  • Орієнтовний початок появи самиць — 5 липня (+5 діб).
  • Якщо одразу спостерігається велика кількість імаго, виникає потреба захистити культуру від пошкоджень у період цвітіння для уникнення череззерниці.
  • Якщо літ триває й надалі, доцільно зняти тиск шкідника у період максимальної концентрації.
  • Орієнтовний початок яйцекладки — 19 липня (5 липня + 14 діб).
  • Якщо сума ефективних температур уже становить 599 °С і більше, то щонайменше 10 % яєць уже знаходиться у ґрунті.
  • Оптимальний строк обробки — 25–30 липня.
Вибір найкращого часу для обробки

Обробки не можна проводити у світлий час доби та за високих температур.

Оптимальний час — сутінки, захід сонця або світанок, коли шкідник найактивніший.

Норма виливу робочого розчину

Оскільки кукурудза має велику вегетативну масу, а шкідник живиться переважно в середньому ярусі рослин, на початках та листі, потрібно забезпечити максимально якісне покриття.

Рекомендовано використовувати не менше 300 л/га робочого розчину.

Вибір правильного інсектициду

Він має поєднувати:

  • тривалий період захисної дії;
  • системні та трансламінарні властивості;
  • бажано більше ніж одну діючу речовину для підсилення контактної та кишкової дії.

У "Переліку пестицидів" майже немає зареєстрованих проти імаго цього шкідника препаратів.

Але компанія FMC має у своєму портфелі зареєстрований проти цього шкідника препарат, який поєднує всі вищезгадані властивості — Данадим® Мікс.

Це двокомпонентний препарат, який містить диметоат та гамма-цигалотрин (найактивніший піретроїд).

Диметоат — єдина фосфорорганічна сполука, яка має системну та трансламінарну активність.

Окрім того, у препараті реалізована унікальна покращена технологія виробництва диметоатів, яка покращує стабільність препарату, його системність та тривалість захисної дії.