Ріпак озимий та ярий щорічно пошкоджується численними шкідниками, внаслідок чого, суттєво знижується врожайність культури. Втрати урожайності озимого ріпаку внаслідок пошкодження шкідниками спричиняють: прихованохоботники – 55 % , ріпаковий квіткоїд – 20 %, ріпаковий трач – 10 %, всі інші – 15 %, тобто загалом можливі втрати до -90%.
Ріпаковий пильщик (Athalia rosae L.)
Доросла особина завдовжки 7–8 мм, тіло блискуче, червоно-жовте, з чорною головою, яскравим рудувато-жовтим черевцем, з двома парами прозорих широких жовтуватих крил. Личинка (несправжньогусінь) завдовжки 25 мм, гола, сірувато-зелена з чорною головою, має 11 пар ніг, з них з пари коротких грудних. Розвиток яйця триває 4–12 днів, личинки –25–50 (залежно від температурних умов), лялечки – близько 15 днів. Самиці другої генерації відкладають яйця наприкінці серпня – на початку вересня на листя ріпаку і хрестоцвітих бур’янів. Шкодять несправжньогусені друго генерації, знищуючи листя молодих рослин. Масово може з’являтись за прохолодної погоди з підвищеною вологістю повітря. ЕПШ - 10 екз. на 100 рослин у фазу сходів, або 20 у фазу розетки.
Хрестоцвіті клопи (ряд Hemiptera, poдина щитники – Pentatomidae)
До них належить 7 видів, що пошкоджують капустяні культури. B Україні найбільш поширені три види: гірчичний (Eurydema ornata L.) – у південних областях; капустяний (Е. vеntralis Kol.) –особливо шкідливий в Закарпатті та в Криму; ріпаковий (Е. oleracea L.) – повсюдно, та більш численний у північній частині. Пошкоджують майже всі вирощувані капустяні рослини.
Яскраво забарвлені, з жовтими, червоними, чорними, темно-зеленими, синіми й білими плямами, смужками, розташованими на чорному або зеленому з металічним полиском фоні. Довжина імаго– від 5,5-7,5 (ріпаковий) до 7-10 мм (капустяний та гірчичний клопи); вусики чорні 5- членикові, вкриті короткими волосками, прикріплені до нижньої частини голови, яка помірно нахилена і має трапецієподібну форму; трикутний щиток прикриває більшу частину чepeвця. Бокові кути передньоспинки облямовані суцільним високим округлим реберцем; лaпки 3-членикові. Яйця бочкоподібні, 0,6-0,8 мм довжини. Шкоди завдають імаго й личинки 2-го покоління, проколюючи хоботком листки або квітконосні пагони і висмоктуючи з них сік. Шкідливість клопів підвищується в суху і спекотну погоду.
Для захисту ріпаку в осінній період проти ріпакового пильщика та хрестоцвітих клопів компанія FMC має в своєму портфелі найсучасніший піретроїдний препарат Вантекс® (гамма-цигалотрин 60 г/л). Вантекс® вироблений у формі мікрокапсульованої суспензії (м.к.с.). Діюча речовина знаходиться у полімерних капсулах які суспезовані у розчині. Переваги формуляції: зменшення контактів оператора з діючою речовиною, більша стійкість до змивання опадами, сильніший нокдаун-ефект, повільніший розпад діючої речовини під дією сонячного ультрафіолету. За рахунок наявності капсул різного розміру діюча речовина вивільняється не одразу, а поступово, за рахунок чого досягається більш тривалий період захисної дії та стійкість до змивання опадами.
Гамма- цигалотрин представляє останнє покоління піретроїдів та містить лише найбільш активний ізомер цигалотрину, і тому є ефективний за дуже низьких норм. Це також забезпечує меншу кількість діючої речовини, що потрапляє в навколишнє середовище, що робить його безпечнішим за інші сполуки.
Все ж, шкідники №1 на ріпаку- прихованохоботники. Капустяний стебловий прихованохоботник (Ceutorrhynchus quadridens Рanz.) може заселяти посіви ріпаку восени. - Жук – 3.2 мм, чорний із свинцевим полиском, вкритий сірими лусочками та волосками. Низ в густих світлих лусочках. Довгаста передньоспинка вузька, вкрита борозенками, заповнена білими лусками, боки з помітними зубцеподібними горбикам. У другій половині жовтня самиці шкідника відкладають яйця у пазухи молодих листків, з яких і розвиваються личинки. Потрібен щоденний моніторинг появи цих шкідників в пастках і при досягненні ЕПШ (10 жуків упродовж трьох днів на одну чашку) або на рослинах - потрібно негайно проводити обробку інсектицидами. Запізнення з обробкою – зменшення ефективності дії. Для контролю прихованохоботників компанія FMC пропонує високоефективний інсектицид Данадим® Мікс (диметоат -400 г/л та гамма-цигалотрин 4 г/л). Норма використання- 1 л/га. Препарат має контактні, системні та фумігаційні властивості. Диметоат — єдина фосфорорганічна сполука, яка має яскраво виражені системні властивості, акропетальний рух і трансламінарний перерозподіл у рослині. Данадим® Мікс контролює широкий спектр різних видів гризучих, мінуючих і сисних комах. Забезпечує швидку й тривалу дію в близьких до біологічного нуля температур. Друга діюча речовина у складі Данадим® Мікс — гамма-цигалотрин, відомий за препаратом Вантекс® - найактивніший піретроїд останнього покоління, що значно підсилює контактну дію. Та й його вміст у гектарній нормі Данадим® Мікс майже повністю відповідає гектарній нормі препарату Вантекс®.
Дуже шкідливими є предаствники ряду лускокрилих (Lepidoptera), які можуть живитися на різних капустяних рослинах, але надають перевагу саме ріпакам. Совки, або нічниці (Noctuidae) поділяються на підгризаючі - гусениці яких з третього віку переходять із рослин у поверхневий шар ґрунту, де живляться стеблами, найпоширеніша- озима (Agrotis (Scotia) segetum Schiff.); та листогризучі – їх гусениці грубо скелетують листки, пошкоджують генеративні органи, виїдають зерна, насіння. Восени найпоширеніша- капустяна (Mamestra brassicae L.). Також дуже шкідливою є капустяна міль (Plutella maculipennis Curt. ) та білани- ріпний (Pieris rарае L.) та капустяний (Pieris brassicae L.), які мають 2-4 покоління на рік.
Совка озима (Scotia segetum). Розмах крил до 45 мм, бурувато – сірого забарвлення. Зимують гусениці останнього віку у ґрунті на глибині до 25 см. Витримують його промерзання до -11⁰С. Навесні, на глибині 6 см заляльковуються. Метелик літає з другої половини травня, яйця відкладає на парових полях. Гусениця землисто-сіра з із зеленкуватим відтінком и жирним полиском., завдовшки 50мм, Має 2 генерації.
Совка капустяна - Метелик у розмаху крил 52 мм. Передні крила коричнево-сірі з ниркоподібною плямою за серединою передньої половини крил. На спині є подвійний бурувато-сірий чубчик. Гусениця блідо-зелена або сірувата. Довжина 42 мм. Лялечка червонувато бура, блискуча, довжиною 24 мм. Самиці відкладають яйця рядками, в середньому по 1500, а найбільше 2700 яєць. - Через 10 днів з'являються гусениці, які живляться і розвиваються протягом чотирьох тижнів. - Гусениці багатоїдні, першого віку живуть групами і скелетують листки, а починаючи з другого віку, розповзаються по рослинах, вигризаючи в листках наскрізні дірки. В Україні є повсюдно, розвивається в двох поколіннях.
Капустяна міль – Plutella maculipennis Curt. (родина серпокрилі молі – Plutellidae). Зона її високої шкідливості охоплює лісостепову й степову зони. Пошкоджує крім ріпаку гірчицю, капусту білокачанну й цвітну, турнепс, редис, редьку, брукву, хрін, рідше інші капустяні.
Метелик має розмах крил 14-
Наразі питання контролю лускокрилих шкідників успішно вирішується з реєстрацією інсектициду Кораген® (діюча речовина- хлорантраніліпрол 200 г/л) компанією FMC на ріпаку. Інсектицид є №1 проти цього ряду шкідників на кукурудзі, соняшнику, картоплі, інших культурах, а тепер ще й у посівах ріпаку. Норма застосування препарату становить 200 мл/га, хоча на інших культурах зареєстровані і ефективно працюють менші норми. Препарат абсолютно толерантний та безпечний для корисних комах (наприклад сонечок, які стримують збільшення щільності популяцій попелиць) та малотоксичний для комах-запилювачів. Може використовуватися також і в осінній період, що дуже актуально, адже посівам лускокрилі шкідники шкодять протягом всієї вегетації, причому однієї обробки препарату достатньо для досягнення ефекту на найбільш шкідливі фази розвитку шкідників - від яйця до гусені всіх віків. Продукт відзначається високою персистентністю на рослинах, за рахунок чого забезпечується надійна захисна дія впродовж 3 тижнів після застосування. Крім того, Кораген® зареєстований для авіавнесення, що теж є актуальним, наприклад коли ріпак має значну висоту і розвинену вегетативну масу.
З наведених біологічних особливостей шкідників ріпаку випливає те, що вони мають свої особливості розвитку, які в значній мірі корелюються погодними умовами. Тому захисні заходи необхідно починати з моніторингу фітосанітарного стану агроценозів та не забувати про агротехнічні заходи, які в значній мірі зменшують шкідливість фітофагів.
Все ж, при вирощуванні ріпаку, майже неможливо обійтися без хімічних інсектицидів. Це дуже добре відслідковуєтья у європейських країнах, коли заборона використання деяких груп препаратів ведуть до різкого скорочення площ під культурою. Тому потрібно відповідально підходити до вибору продукту. Серед широкого вибору інсектицидів, Кораген® Вантекс® та Данадим® Мікс (звичайно ж- при дотриманні регламентів застосування) є одними із найбезпечніших і найефективніших інсектицидів на ринку.
