Лускокрилі шкідники в посівах ріпаку

    Ріпак озимий та ярий щорічно пошкоджується численними шкідниками,  внаслідок чого, суттєво знижується врожайність культури. Погіршення фітосанітарного стану агроценозів у цілому, і зокрема ріпаку, відбулося внаслідок недотримання науково-обґрунтованих сівозмін, зниження доз внесення органічних та мінеральних добрив, зменшення застосування засобів захисту рослин, а також мінімізації обробітку ґрунту.

          Крім добре відомих багатоїдних лускокрилих шкідників, з цієї групи комах, що шкодять ріпаку, таких як лучний метелик, підгризаючі совки, совки - гама, капустяної, бавовникової та інших є група спеціалізованих фітофагів ряду лускокрилих  (Lepidoptera), які можуть живитися на різних капустяних рослинах, але надають перевагу саме ріпакам. 

Совки, або нічниці (Noctuidae), яких ще називають  «орденськими стрічками»  за характерний рисунок на задніх крилах, що нагадує різнокольорові орденські планки .    Більшість совок літає вночі. Гусениці голі, з малопомітними волосками.  Поліфаги, живляться листками, інколи стеблами. В переважної більшості видів зимує лялечка, інколи інші стадії. У деяких видів немає фіксованої зимуючої стадії.

Совки поділяються на:  

• підгризаючі - гусениці  яких з третього віку переходять із рослин у поверхневий шар ґрунту, де живляться стеблами. Озима (Agrotis (Scotia) segetum Schiff.),  оклична (A.exclamationis L.),   іпсилон (A. ipsilon Hufn.),  дика (Euxoa agricola B.) та інші.    

• листогризучі – їх  гусениці грубо скелетують листки, пошкоджують генеративні органи, виїдають зерна, насіння. Капустяна (Mamestra brassicae L.),  бавовникова (Helicoverpa armigera Hbn.),  совка-гамма (Autographa gamma L.),  с-чорне (Xestia c-nigrumL.), карадрина (помідорна совка) (SpodopteraexiguaHb.).
   

Совка озима (Scotia segetum). Розмах крил  до 45 мм, бурувато – сірого забарвлення. Зимують гусениці останнього віку у ґрунті на глибині до 25 см. Витримують його промерзання до -11⁰С. Навесні,  на глибині  6 см заляльковуються. Метелик літає  з другої половини травня, яйця відкладає  на парових полях. Гусениця землисто-сіра з із зеленкуватим відтінком и жирним полиском., завдовшки 50мм, Має 2 генерації.

Совка-гама (Autographa (Phytometra) gamma).  Передні крила рудуваті з плямою у вигляді грецької літери «гамма». Розмах крил 48 мм. Задні крила жовтувато-сірі з бурою облямівкою вздовж зовнішнього краю. На спині метелика є пухнасті чубчики. Гусениця має три пари черевних ніг. Довжина її до 32 мм. Забарвлення тіла зелене. Голова бурувато-зелена, з цятками. Вздовж спини є вісім світлих смуг, а з обох боків тіла – лише по одній поздовжній блідо-жовтій . Тіло гусениці в середній частині потовщене, до кінців звужене, вкрите шипиками і волосками. Лялечка темно-коричнева, довжиною 20 мм. Кокон напівпрозорий, овальний, з павутиння із вплетених  часточок рослин. Яйце каламутно-жовтувате, кулясто-ребристе, 0,5 мм у діаметрі. Пошкоджує 95 видів рослин. Зимують: гусениці різних віків у верхньому шарі ґрунту, а також лялечки і метелики. Навесні гусениці вийшовши із місць зимівлі відразу ж й пошкоджують листки. Метелики перед відкладанням яєць живляться нектаром квітів. Одна самиця відкладає до 500 яєць (окремі особини можуть відкласти до 1500), розміщуючи їх поодинці або купками (до 6) на листки переважно кормових рослин. Гусениці живляться листками, бутонами, квітками, зав'язями. Після 16-25 днів живлення вони заляльковуються в коконах на листках рослин. На більшій частині території України комаха розвивається в трьох і лише на півночі Полісся - у двох поколіннях.

Бавовникова совка (Helicoverpa armigera) її вперше було виявлено і описано Фабриціусом на бавовнику у 1794 році під назвою Noctua barbara - коробчатий черв; В 1907р. вона знову була переописана Бішопом і Джонесом, як Chloridea obsolete.Саме тому за цим шкідником закріпилась  назва бавовникова совка. А в сучасних умовах з розширенням посівних площ багатьох культур і поліфагією гусениці цієї совки її  виявили й на інших кормових рослинах проте  усталено називають - Chloridea armigera  або   Helicoverpa armigera  бавовникова а останнім часом і  кукурудзяна совка. В Бразилії, до речі, виявлено гібрид совок Helicoverpa armigera + Helicoverpa zea  з підвищеною стійкістю до інсектицидів. А взагалі це космополіт (поширений у світі) і розповсюджений в Європі, Азії, Америці, Новій Зеландії, Австралії, Африці. Пошкоджує 250 видів рослин, в т.ч. виявлена й на  ріпаках. Метелик у розмаху крил сягає 40 мм. Забарвлення мінливе - сірувато-жовте. Задні крила світліші, з темною смужкою біля краю й темною серпоподібною плямою посередині. Самці, зазвичай, світліші за самиць.  Яйця напівкулясті, ребристі - 0,6 мм, світло-жовті, пізніше зеленкуваті. Гусениці - 40 мм, мінливого забарвлення - від чорного до майже білого, з 4 темними смужками на спині. Голова, передньоспинка та ніжки коричневі. Лялечка - 22 мм, червонувато-коричнева, на кремастері два крючкоподібно вигнутих шипи. Зимує лялечка в ґрунті на глибині  до 10 см або в качанах кукурудзи та коробочках бавовнику. Метелики вилітають, коли ґрунт прогріється до +17ºС. Ембріональний розвиток триває до 12 днів весною і восени та 4 дні влітку.                             Гусінь живиться частинами рослин, де вона відродилась, а з III віку переходять на генеративні органи.  Розвиток гусені триває до 32 днів, а лялечки  - до 17. За рік розвивається -2-3  покоління ( в США до 7 генерацій). Літають метелики  до листопада включно,  при цьому літ різних поколінь  накладається.  Через - 4 дні після вильоту самиці відкладають яйця урозкид  по  одному, рідше  по  два-три на листки й генеративні органи рослин – бутони, квітки, приквітки, нитки качанів і волоті кукурудзи та опушені частини стебел. Оптимальна температура для розвитку гусениць 22 - 28°С.    Плодючість – до 2700 яєць.

Совка капустяна. Метелик у розмаху крил 52 мм. Передні крила коричнево-сірі з ниркоподібною плямою за серединою передньої половини крил.  На спині є подвійний бурувато-сірий чубчик. Гусениця   блідо-зелена або  сірувата. Довжина 42 мм. Лялечка  червонувато бура, блискуча, довжиною 24 мм, Яйце блідо-зелене, ребристе Зимують лялечки у ґрунті. В кінці травня  спостерігається літ метеликів. Самиці відкладають яйця рядками, в середньому по 1500, а найбільше 2700 яєць. Через  10 днів з'являються гусениці, які живляться і розвиваються протягом чотирьох тижнів. Гусениці   багатоїдні — пошкоджують капусту, соняшник, кукурудзу, горох, тютюн, коноплі та інші культури. Гусениці першого віку живуть групами і скелетують листки, а починаючи з другого віку, розповзаються по рослинах, вигризаючи в листках наскрізні дірки. В Україні є повсюдно, розвивається в двох поколіннях.

Капустяна міль (Plutella maculipennis) Curt. (родина серпокрилі молі – Plutellidae). Зона її високої  шкідливості охоплює лісостепову й степову зони. Пошкоджує крім ріпаку гірчицю, капусту білокачанну й цвітну, турнепс,  редис, редьку, брукву, хрін, рідше інші капустяні. Метелик має розмах крил 14-17 мм, бурувато-сірий. Вздовжзаднього краю передніх крил проходить білувато-жовта смужка. Задні крила попелясто-бурі, з довгою бахромою. Довжина тіла 5-6 мм. Яйця овальні, світло-зелені, 0,5 мм. Гусениця світло-зелена, з невеликими чорними плямами і рідкими чорними щетинками, веретеноподібна, завдовжки до 12 мм. Лялечка зелена або бруднувато-зелена,  завдовжки до 9 мм. Зимують лялечки в коконах на бур’янах та рослинних рештках. Літ метеликів навесні розпочинається в квітні – травні. Після парування самиця відкладає до 300 яєць, розміщуючи їх по одному або купками (по 2-4) на нижньому боці листка. Після виходу з яєць, гусениці прогризають епідерміс, і під ним вигризають тканини, утворюючи міни, де живуть до 3 днів. Після першого линяння гусениці живляться відкрито, переважно знизу листків, вигризаючи в них паренхіму округлими заглибленнями, не торкаючись шкірки протилежного боку. Внаслідок цього пошкоджені місця мають вигляд так званих "віко­нець". Найбільш шкідливі вони в спекотний період літа. Гусінь за забарвленням не відрізняється від листка і мало помітна. Разом з тим вона дуже рухлива і при найменшому дотику стрімко падає вниз, повисаючи на павутинці. Закінчивши живлення, гусениця сплітає пухкий кокон, де перетворюється в передлялечку, а через 3-5 днів – у лялечку. Нижній температурний поріг розвитку для яєць капустяної молі дорівнює +8^О, гусениць – +5,4^О, лялечок – +9^ОС. Сума ефективних температур для повного циклу розвитку одного покоління складає 400^ОС. Повний цикл триває до 35 днів. За сезон капустяна міль дає 4-5 поколінь. 

Білан капустяний (Pieris brassicae L.) (родина білани – Pieridae). Поширений в Україні повсюдно. Метелик з розмахом крил 5560 мм. Самиці більші за самців. Крила борошнисто-білі, з темним обпиленням біля основи. Вершина передніх крил з інтенсивно-чорною серпоподібною каймою, що доходить до середини зовнішнього краю крила. На передньому краї задніх крил  чорний мазок. На передніх крилах самиці, крім того, є по 2 чорні округлі плями: і знизу, і зверху крила. У самця такі плями тільки на нижньому боці передніх крил. Задні крила знизу сіро-жовті з густим чорним опушенням. Яйця лимонно-жовті, пляшкоподібні, ребристі. Гусінь завдовжки 50-60 мм, жовтувато-зелена, з темними плямами і жовтими смугами, знизу жовта. Тіло гусені вкрите густими, дуже короткими волосками, що надають їй оксамитовий вигляд. По боках тіла проходять жовті смуги, вздовж спини – світла смуга. Лялечка зеленувато-жовта, кутаста, з чорними крапками на спині й боках. Білан капустяний – типовий синантроп, і зосереджується поблизу будівель та населених пунктів. Зимує лялечка на деревах, бур'янах у полі, на стінах будинків, на огорожах, карнизах, стовбурах, щитах, на підстилці з шовковинок. Метелики з’являються в квітні – травні. Літає метелик вдень і особливо у сонячні спекотні дні. Яйця у самиць дозрівають на 5-7-й день після вильоту. Самиці відкладають їх купками (по 15-20 шт.) переважно на нижній бік листків капустяних і найбільш інтенсивно на білокачанну та цвітну капусту. Плодючість – до 300 яєць. Через 7-11 днів з’являються гусениці, які спочатку живуть колоніями на нижньому боці листків, потім з ІІІ віку діляться на менші групи, а з ІV, V віків розповзаються й живуть поодиноко на верхньому боці листка, виділяючи їдку рідину для захисту від ворогів. В пошуках їжі гусениці переповзають із однієї ділянки на іншу, здійснюючи далекі міграції. Гусениці об’їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки. У насінників згризають бутони, квітки й стручки. Розвиток гусениць триває 15-30 днів, після чого вони поблизу кормо­вих рослин, на гілках або стовбурах дерев, на огорожах, стінах заляльковуються. З лялечок через 10-17 днів вилітають метелики літнього поко­ління.nЗа вегетаційний період білан капустяний в Україні дає 2-4 покоління.

Білан ріпний (Pieris rарае L. ) (родина білани – Pieridae). Поширений в Україні повсюдно. Пошкоджує рослини з родини капустяних. Метелик дуже схожий на білана капустяного, відрізняючись трохи меншими розмірами (35-40 мм у розмаху крил). На кінцях передніх крил чорний колір менш інтенсивний, і площа плями менша. На передніх крилах самиці по дві чорні плями, а в самця – по одній. Задні крила знизу жовті. Яйця подовженої форми, жовті, з поздовжніми реберцями. Гусениці останнього віку 30-40 мм, оксамитово-зелені, із ледве помітними жовтими смужками на спині й боках. Зимує шкідник у фазі лялечки на сухих гілках, стовбурах дерев, будівлях, рослинних рештках. Метелики вилітають рано весною й невдовзі приступають до відкладання яєць по одному на ниж­ньому або верхньому боці листка. Через 7-11 днів з'являються гусениці, розвиток яких триває 19-20, лялечок – 10-11 днів. За рік білан ріпний дає два покоління, що різняться за зовнішнім виглядом метеликів (сезонний поліморфізм). Гусениці білана ріпного дуже ненажерливі. Вони ведуть поодинокий спосіб життя, знищують листкову пластинку цілком, включаючи навіть товсті жилки. Гусениці другого й наступних поколінь роблять в рослині ходи, які забруднюють рідкими екскрементами. Пошкоджена рослина загниває,  й стає непридатною до уживання.

З наведених даних, щодо біології, екології, етології шкідників групи лускокрилих на ріпаках випливає, що не зважаючи на їх певну спорідненість вони мають свої особливості розвитку, які в значній мірі корелюються погодними умовами.  Тому захисні заходи необхідно починати з моніторингу фітосанітарного стану агроценозів з використанням світлових, феромонних, клейових пасток тощо. Важливо не забувати про агротехнічні заходи які в значній мірі зменшують шкідливість фітофагів. 

 Маючи потужний спектр інсектицидів для контролю шкідників ми стаємо перед ділемою, а як же бути з корисними комахами, зокрема бджолами без запилення якими ми не зможемо одержати високих врожаїв ріпаку.
 

Наразі це питання успішно вирішується після реєстрації компанією FMC інсектициду Кораген® (діюча речовина- хлорантраніліпрол 200 г/л) на ріпаку проти комплексу лускокрилих шкідників. Препарат є №1 проти цього ряду шкідників на кукурудзі, соняшнику, картоплі, інших культурах, а тепер ще й на посівах ріпаку. Норма препарату становить 200 мл/га, хоча на інших культурах зареєстровані і ефективно працюють менші норми. Препарат абсолютно толерантний та безпечний для корисних комах (наприклад сонечок, які стримують збільшення щільності популяцій попелиць) та малотоксичний для комах-запилювачів (все ж потрібно уникати внесення під час беспопсереднього льоту бджіл). Може використовуватися як в осінній, так і весняний період, що дуже актуально, адже посівам лускокрилі шкідники шкодять протягом всієї вегетації. Особливо часто останніми роками в період друга половина цвітіння- утворення та наливання стручків ріпаку шкодять гусені капустяної молі, часто присутні капустяна та бавовникова совки. Цей період припадає на травень- початок червня, і часто температура повітря піднімається вище позначки 25˚С. Більшість інсектицидів в таких умовах знижують свою ефективність, але не Кораген®, він ефективно контролює шкідників за підвищених температур, причому однієї обробки препарату  достатньо для досягнення ефекту на найбільш шкідливі фази розвитку шкідників- від яйця до гусені всіх віків. В осінній період шкодять знову ж капустяна міль, підгризаючі та листогризучі совки. В цей період Кораген® також також з успіхом може використовуватись на посвах ріпаку. Продукт відзначається високою персистентністю на рослинах, за рахунок чого забезпечується надійна захисна дія на протязі не менше 3 тижнів після застосування.  Крім того, Кораген® зареєстований для авіавнесення, що теж є актуальним, наприклад, ріпак має значну висоту і розвинену вегетативну масу та наявний лише причіпний обприскувач, а посіви потрібно захистити.

 Не завжди агротехнічні заходи регулювання чисельності шкідників дозволяють ефективно контролювати шкідників, часто без хімічних препаратів не обійтися. Але потрібно відповідально підходити до вибору препарату, звертаючи увагу не лише на його інсектицидні властивості, а й на безпечність для навколишнього середовища. Серед широкого вибору інсектицидів, Кораген®, що його виробляє компанія FMC- один із найбезпечніших і найефективніших інсектицидів на ринку.

Віталій Федоренко 

доктор біологічних наук, професор, академік НААН України, 

Президент Українського ентомологічного товариства