Перейти до основного вмісту
Click to open menu
Click to close меню
Begin main content
1
Фунгіциди

Весняні хвороби озимої пшениці та методи їх контролю

Основна проблема фунгіцидного захисту зводиться до визначення оптимальних строків застосування фунгіцидів та правильного вибору препарату. Надзвичайно важливими є обстеження посівів на предмет поширення шкідливих об'єктів, своєчасна діагностика та ідентифікація збудника, встановлення оптимальних строків застосування і норм витрати фунгіцидів. Бажано добре знати біологічний цикл розвитку найбільш поширених у регіоні хвороб. Кожен патоген має латентний період свого розвитку, коли візуальних симптомів присутності хвороби ніби немає, проте збудник захворювання вже знаходиться в рослині, і шкоди вже завдано. Саме знання цих особливостей дає змогу заздалегідь передбачити період найбільшої вразливості рослин культури до ураження збудниками хвороб. Застосування в цей період ефективних фунгіцидів із тривалим терміном захисту дозволяє уникнути втрати продуктивних стебел під час кущіння та втрати активної поверхні вегетативної маси рослин у період трубкування і колосіння.

Септоріоз (Septoria tritici, Stagonospora nodorum) є однією з найбільш поширених хвороб, яка вражає всі надземні органи рослин. Перші ознаки відмічаються на колеоптилі у вигляді окремих коричневих облямівок. Збудник хвороби може також уражувати колос. Джерелом інфекції є рослинні рештки, сходи та насіння. Особливо інтенсивно хвороба розвивається за умов частих опадів, температури на рівні 20–25 °С та помірного вітру. Інкубаційний період, залежно від погодних умов, може становити від 6 до 25 днів. Недостатня кількість вологи навесні (у період накопичення інфекційного початку на сходах) і в наступні літні місяці може знижувати поширення хвороби. Залежно від рівня розвитку фітопатогена потенційні втрати врожаю можуть становити 15–50%.

Борошниста роса (Erysiphe graminis) більшою мірою вражає сорти озимої пшениці з високим потенціалом урожайності, а також посіви з високою густотою стеблостою. Особливістю її розвитку є короткий латентний період — від 5 днів. Візуальні ознаки хвороби з'являються вже на ранніх етапах органогенезу. Перші симптоми у вигляді повстяного нашарування, яке з часом перетворюється на щільне сплетіння гіф міцелію, з'являються на листках і листкових піхвах. У подальшому можуть уражуватися всі надземні частини рослин. Зараження відбувається за температури від 0 до 20 °С і відносної вологості повітря 50–100%. Хвороба призводить до зменшення асиміляційної поверхні листя та руйнування хлорофілу. За умов значного поширення збудника знижується кількість стебел і скорочується тривалість вегетації. Як наслідок — недобір урожаю становить 10–15%, а за епіфітотійного розвитку хвороби — 30–35%. Крім того, хвороба має здатність до швидкого екзогенного розвитку, уражує здорові частини рослин, відкриваючи шлях для ураження іншими збудниками.

Фото 1. Найпоширеніші хвороби озимої пшениці


Піренофороз, або жовта плямистість (Pyrenophora tritici-repentis), є поширеною і шкодочинною хворобою в усіх зонах вирощування пшениці. Початок інтенсивного розвитку та поширення жовтої плямистості припадає на період колосіння — початок цвітіння озимої пшениці, хоча в деяких випадках вона може з'являтися і раніше — на початку виходу в трубку. Симптоми піренофорозу дуже подібні до симптомів септоріозу. Прояв хвороби при первинному ураженні рослин сумкоспорами дещо відрізняється від симптомів, що з'являються при вторинному інфікуванні конідіями. Так, при колонізації листя аскоспорами спостерігаються округлі плями яскраво-жовтого кольору діаметром 2–5 мм. У центрі плями епідерміс злегка підіймається. Надалі плями можуть розростатися в поздовжньому напрямку, набуваючи неправильної форми і кольору засихаючої тканини. При перезараженні рослин конідіями на листі утворюються темно-бурі овальні плями, що розростаються і призводять до засихання листя. Крім листя, можуть уражуватися також піхви, стебла й колоскові лусочки, де симптоми мають вигляд дрібних крапок або штрихів, що не розростаються.

Підвищення уваги до піренофорозу в останні десятиріччя пов'язане зі значною шкідливістю хвороби. Втрати зерна при епіфітотійному розвитку хвороби можуть досягати 40–60%. Це пов'язано зі зниженням маси зерна та зменшенням кількості зерен у колосі. Оптимальною для поширення хвороби є температура в межах +12…+18 °С. Максимальний рівень ураження рослин пшениці спостерігається за тривалості вологого періоду 12–24 год.

Бура листкова іржа (Puccinia recondita) поширена в усіх регіонах України. Іржа має високу репродуктивну здатність. Перші симптоми відмічаються на листках і листкових піхвах у вигляді субепідермальних пустул (урединій), а пізніше — темно-коричневих теліоспор. Необхідно пам'ятати, що урединіогрибниця й урединіоспори, які сформувалися в осінній період, стійкі до низьких температур. Тому велика ймовірність того, що прояви хвороби прогресуватимуть навесні. Максимального розвитку хвороба досягає у фазі молочної стиглості зерна. Патоген має понад двісті рас різного ступеня вірулентності, патогенності й агресивності. Недобір урожаю при епіфітотії може становити 60–90%. Розвитку інфекції сприяють температури від 0 до 25 °С та висока відносна вологість повітря. Інкубаційний період розвитку варіює від 18 до 5 діб, якщо температура відповідно змінюється від 4 до 25 °С. За період весняно-літньої вегетації патоген дає декілька генерацій.

Церкоспорельозна прикоренева гниль пшениці (Oculimacula yallundae) спричиняє почорніння і відмирання коренів. Хвороба проявляється у вигляді еліптичних плям із темно-коричневою облямівкою на колеоптилі та основі стебла. У середній частині виразки формується «вічко», за сильного ураження кілька виразок утворюють перетяжку. Уражена тканина руйнується, стебла викривлюються, надламуються, рослини вилягають. На поздовжньому розрізі стебла, всередині соломини, спостерігається сіре нашарування. Патоген розвивається на базальних частинах рослини. Розвитку збудника сприяють прохолодна волога погода, висока вологість ґрунту, м'яка зима і холодна весна. Недобір урожаю від хвороби може сягати 30%.

За такої фітосанітарної ситуації своєчасний фунгіцидний захист озимої пшениці є надзвичайно важливим заходом. Для отримання високого врожаю озимої пшениці (на рівні 60–100 ц/га залежно від сортових особливостей і погодно-кліматичних умов) кількість фунгіцидних обробок може становити до 3–4 за вегетаційний сезон. Дуже важливими періодами застосування фунгіцидів є початок весняного кущіння та фаза прапорцевого листка. Саме в ці періоди в рослині формуються найбільш важливі показники майбутнього врожаю — кількість продуктивних стебел, що сформують повноцінне колосся, кількість колосків і зерен у колосі, а також маса та розмір зерен.

Застосування фунгіцидів проводиться при досягненні критичного рівня ураження хоча б однією з комплексу основних поширених для кожної зони чи господарства хвороб, за умови очікуваної за короткостроковим прогнозом сприятливої для їх подальшого розвитку погоди та загрози завдання господарсько відчутних втрат урожаю і погіршення його якості. Вибір препаратів здійснюється за спектром їх захисної дії. Строки обробки посівів фунгіцидами повинні збігатися з найуразливішими фенологічними фазами розвитку рослин з урахуванням дотримання періоду очікування до збирання врожаю. Як показали наші дослідження, найбільш ефективним є дво- та триразове застосування фунгіцидів.

Тривале застосування препаратів однієї хімічної групи чи з однаковим механізмом дії з часом призводить до формування резистентності збудників хвороб до них. Тому важливим є не лише вибір строків застосування, а й добір препаратів, які найбільш доцільно застосовувати в ту чи іншу фазу розвитку культури або за певного рівня розвитку хвороб, а також чергування фунгіцидів із різними діючими речовинами та комбінованих препаратів.

Діючі речовини з різних класів, що входять до складу фунгіцидів Імпакт® К, Тремізія™ й Імпакт® Т, забезпечують високу ефективність та тривалий захист проти широкого спектра хвороб. Різний тип дії на збудника та різні шляхи перерозподілу в рослині забезпечують довготривалий захист рослин і дозволяють уникати формування резистентності.



Проведення обробок повинно бути тісно пов'язане з періодами, коли відбуваються ураження та інтенсивний розвиток хвороб. У фазу початку виходу в трубку проводять першу фунгіцидну обробку. Критерієм початку проведення захисних заходів є такі порогові значення розвитку хвороб: борошнистої роси — 1% в умовах високої вологості (95–100%) і середньодобової температури повітря 14–17 °С; іржастих хвороб — понад 1% в умовах високої вологості (95–100%), тривалих і частих рос, дощової погоди та температури повітря для бурої іржі пшениці — 15–25 °С, жита — 15–20 °С, стеблової іржі — 18–22 °С, жовтої іржі — 11–13 °С, карликової іржі ячменю — 15–18 °С; септоріозу листя — ураження рослин понад 5% за частих дощів із вітрами, високої вологості повітря і температури 20–25 °С; гельмінтоспоріозних плямистостей — 1% за підвищеної вологості повітря (95–97%) і температури понад 15 °С; ринхоспоріозу — при ураженні понад 1%, дощовій погоді з високою вологістю повітря і температурі 16–20 °С.

Застосування для першої обробки фунгіциду Імпакт® К дозволяє запобігти наростанню інфекції й захистити від хвороб, що з'являються на ранніх стадіях розвитку рослин. Висока персистентність препарату забезпечує захист рослин протягом 3–4 тижнів. Імпакт® К має високу селективність до культури, а його діючі речовини є відносно стабільними як за понижених (+7 ºС...+10 ºС), так і за оптимальних (+18 ºС...+22 ºС) температур. Імпакт® К ефективний у боротьбі із септоріозом листя та видами іржі, переважно за рахунок флутріафолу. Карбендазим ефективний у боротьбі із церкоспорельозною та фузаріозною прикореневими гнилями, тому Імпакт® К контролює як найпоширеніші весняні, так і ранньовесняні хвороби.

На пшениці Тремізія™ зареєстрована для контролю борошнистої роси, бурої та жовтої іржі, піренофорозу і септоріозу.

Тремізія™ — це фунгіцид широкого спектра дії, що поєднує в собі нову молекулу групи SDHI — флуіндапір (FRAC, група 7) та найсистемніший триазол на ринку — флутріафол (FRAC, група 3), які доповнюють один одного для комплексного захисту пшениці, соняшнику та ріпаку від хвороб. Результатом поєднання цих діючих речовин є гнучкий і ефективний продукт для контролю листкових хвороб, що також має широке вікно застосування. Забезпечує довготривалий контроль піренофорозу, септоріозу та іржі на пшениці, альтернаріозу, склеротиніозу й фомозу в посівах соняшнику та ріпаку.

Флуіндапір — нова діюча речовина класу SDHI, розроблена компанією FMC для контролю низки хвороб. Серед них — піренофороз, септоріоз, іржа, фомоз, альтернаріоз і біла гниль. Флуіндапір блокує клітинне дихання шляхом інгібування ферменту сукцинатдегідрогенази (SDH). Без дихання клітини патогенних грибів не можуть виробляти енергію для забезпечення критичних функцій підтримання життєдіяльності. Флуіндапір запобігає та блокує всі стадії раннього інфікування, включаючи проростання спор і формування апресоріїв, забезпечуючи профілактичний ефект.

Поєднує такі важливі для культури властивості:

  • Тремізія™ забезпечує потужний і тривалий контроль видів іржі пшениці — до 45 днів.

    внутрішні дослідження ефективності фунгіцидів проти бурої іржі пшениці, компанія FMC, ERDC, Франція, 2026. Необроблені рослини

    внутрішні дослідження ефективності фунгіцидів проти бурої іржі пшениці, компанія FMC, ERDC, Франція, 2026. Рослини, оброблені д. р. флуіндапір

  • Тремізія™ має високу ефективність контролю септоріозу — на рівні та вище кращих стандартів.
  • Контроль піренофорозу, відсутність негативного впливу на рослини за посушливих умов.

Як бачимо, Тремізія™ є універсальним продуктом для контролю всіх основних хвороб зернових із лікувальною та профілактичною дією незалежно від регіону вирощування. Також неодноразово в дослідженнях підтверджено додаткове збереження листкового апарату рослин пшениці. Посіви, оброблені фунгіцидом Тремізія™ у фазу наливу зерна, зберігали більшу площу листя порівняно з конкурентами, що також позитивно впливало на врожайність. На пшениці озимій та ярій фунгіцид використовується в нормі 0,4–0,5 л/га в період вегетації, оптимально — у другу обробку (Т2), у фазі появи–виходу прапорцевого листка (BBCH 37–39).